www.petropavl-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Петропавлівський район >> Податкова
Оподаткування ПДФО новорічних подарунків
Версія для друку Написати листа

Оподаткування ПДФО новорічних подарунків

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної (далі – ПДФО) особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Норми визначені п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, якщо платником ПДФО отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО.
Звертаємо увагу, якщо новорічні подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020, а якщо – у 2021, то – з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку № 4 вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160».
Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ФОП – «єдинник» ІІ групи надає послуги фізособі, але оплата вартості послуг здійснюється юрособою – «загальносистемником»: що з єдиним податком?

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, виключно платникам єдиного податку та/або населенню.
Норми встановлені п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий ФОП має право здійснювати діяльність на другій групі платників єдиного податку.
Якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий ФОП порушує умови, передбачені ПКУ для другої групи платників єдиного податку і якщо такий ФОП не планує змінювати систему оподаткування, то він має обрати третю групу єдиного податку.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, є платниками податку на прибуток.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.
Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
Тобто, прибуток постійного представництва в Україні оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п. 136.1 ст. 136 ПКУ).
Отже, оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток, їх об’єкт оподаткування податком на прибуток обчислюється у загальному порядку.
При виплаті нерезиденту доходу (прибутку) з джерелом походження з України через постійне представництво нерезидента, податок, визначений відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Деякі особливості маркування алкогольних напоїв

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Серед переліку відомостей, які мають бути зазначені в інформації про продукцію, зазначено дату виготовлення.
Згідно з п. 2 ст. 15 Закону № 1023 інформація, передбачена частиною першою ст. 15 Закону № 1023, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Статтею 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено вимоги щодо маркування алкогольних напоїв, зокрема згідно з пунктів 1 та 2 ст. 11 Закону № 481 на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), які реалізуються в Україні, в обов’язковому порядку зазначається дата виготовлення виробу.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Про процедуру скасування кваліфікованого сертифіката ключа

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.
Часом скасування кваліфікованого сертифіката ключа вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаціно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС).
Клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
• компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
• зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;
• виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.
Скасування кваліфікованого сертифіката здійснюється:
1. За електронним запитом.
Скасування кваліфікованого сертифіката за електронним запитом не потребує оформлення паперових документів та відвідування відокремленого пункту реєстрації КН ІДД ДПС.
Зазначена процедура здійснюється цілодобово за допомогою кваліфікованого засобу електронного підпису чи печатки«ІІТ Користувач ЦСК-1» та особистого ключа користувача.
Процедуру cкасування власного кваліфікованого сертифіката за електронним запитом наведено в пп. 5.11. п.5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» та у «Відеоінструкції по скасуванню кваліфікованих сертифікатів за електронним запитом».
Інформування користувача про скасування здійснюються в режимі реального часу.
2. За заявою у письмовій формі.
Письмова заява подається до КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою.
Подання заяви на скасування кваліфікованого сертифіката здійснюється тільки протягом робочого дня КН ЕДП ІДД ДПС.
Додатково надається засвідчена власником копія* паспорта громадянина України або іншого документа, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Обробка такої заяви та інформування клієнта здійснюється протягом двох годин з моменту отримання заяви.
У разі подання заяви відповідальною особою державної установи, також надається відповідним чином засвідчена копія** наказу про призначення такої особи.
Документи, що були підставою для скасування кваліфікованого сертифіката, фіксуються та зберігаються в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС.
*- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
**- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).
3. У телефонному режимі.
Заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому користувачу необхідно повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
• ідентифікаційні дані власника та серійний номер кваліфікованого сертифіката;
• ключову фразу голосової автентифікації.
Важливо: заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор