Петропавлівський район
www.petropavl-rn.dp.gov.ua



Податок на додану вартість: підсумки І кварталу

Державна податкова служба виконала індикатив Міністерства фінансів України на І квартал з податку на додану вартість на 101,7%, до бюджету додатково надійшло 400 млн гривень.
Сальдо ПДВ у січні-березні 2020 року становило 25,9 млрд грн, що на 10,1 млрд грн, або на 63,8 % більше за відповідний період 2019 року. \
Загалом з початку року до бюджету надійшло 65,3 млрд грн, відшкодовано 39,4 млрд грн податку на додану вартість.
При зменшенні бази оподаткування (обсягу оподаткованих операцій) у І кварталі 2020 року до відповідного періоду 2019 року на 0,14 %, задекларовані до сплати суми ПДВ зросли на 6,5 %, що у грошовому еквіваленті становить +4 млрд гривень. Цих результатів вдалося досягти завдяки підвищенню якості аналізу надходжень податку, ефективності адміністрування та впровадження нової системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків.
«Ми дякуємо усім сумлінним платникам, які у цих складних для функціонування бізнесу умовах продовжують робити свій внесок у наповнення бюджету. При цьому податкова гарантує продовження поступу у боротьбі з мінімізаційними схемами з ПДВ. Це запорука повного та вчасного відшкодування для підприємств, які зараз особливо гостро потребують цих коштів», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

Платникам ПДВ про деякі особливості складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної


Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Якщо після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведеної ПН, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається коригування суми перевищення, продавець має право скласти РК до такої зведеної ПН.
РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, у тому числі у разі коригування всієї суми перевищення складається з урахуванням таких особливостей:
► у заголовній частині розрахунку коригування до зведеної податкової накладної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається код ознаки «3».
У РК, складених починаючи з 01.12.2018 до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується код ознаки «3» (позначка «Х» не проставляється).
У рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III залежно від ставки ПДВ (20 або 7 відсотків) вказується сума ПДВ, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «–») суму податкових зобов’язань, нарахованих на суму перевищення.
У розділі Б табличної частини РК у випадку збільшення (зменшення) суми перевищення одним рядком зі знаком «–» зазначаються показники, зазначені у ПН які підлягають коригуванню, другим рядком зазначаються вірні показники.
При цьому код причини коригування зазначається 203.
У випадку коригування всієї суми перевищення у РК заповнюється один рядок зі знаком «–» та зазначається код причини коригування 103.

Фонд соціального страхування України виплатив ФОП лікарняний: оподаткування ПДФО та військовим збором


Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 1105).
Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зокрема за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 розділу IV та главою 1 розділу XIV Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
До складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд), не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) ФОП Фондом є об’єктом оподаткування ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку


Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України від 27 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.
Отже, власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Платники Дніпропетровщини за перший квартал перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 15,4 мільярдів гривень


За перший квартал 2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 11 млрд 374,9 млн грн, що на 418,1 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж січня – березня 2020 року надійшло 5 млрд 505,8 млн грн, що на 91,7 млн грн більше надходжень аналогічного періоду минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 5 млрд 869,1 млн гривень. Це на 326,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – березня 2019 року.
За підсумками перших трьох місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 3 млрд 994,2 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 350,8 млн гривень.