Платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску за одиннадцять місяців 2020 року майже 58 мільярдів 70 мільйонів гривень
Платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів за січень – листопад 2020 року (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 58 млрд 68,4 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 20 млрд 325,5 млн грн, що на 111,4 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.
До місцевих бюджетів надійшло 22 млрд 639,1 млн грн, що на 580,8 млн грн більше відповідного періоду 2019 року.
За підсумками одинадцяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 15 млрд 103,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 709,1 млн гривень.
Закон щодо лібералізації застосування РРО прийнято
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01 грудня 2020 року Верховною Радою України прийнято законопроект № 4439-д (доопрацьований) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – (Закон).
Ухваленим Законом:
► визначено ліміти для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку, виходячи із встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року розмірів мінімальної заробітної плати:
● I група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 1 млн грн;
● II група – 834 розміри мінімальної заробітної плати замість 5 млн грн;
● III група – 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 7 млн грн.;
► скасовуються норми щодо застосування механізму «кешбек»;
► відтерміновується до 01 січня 2022 року обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) для ФОП, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. З цього переліку виключено інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), продаж автозапчастин.
► подовжується до 01 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій;
► передбачається незастосування РРО/ПРРО під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До уваги платників ПДВ!
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 із змінами має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Відповідно до форми Повідомлення, в графах з 2 по 9 зазначається інформація щодо реквізитів ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у графі 8 зазначається обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ (грн), у графі 9 – сума ПДВ (сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) (грн).
Водночас, якщо за наслідками складання РК, складеного з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінюються обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування «104»), то відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту дорівнює нулю.
У разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, за наслідками складання якого обсяги постачання не змінюються (код причини «104»), у графах 8 та 9 Повідомлення зазначається «0».
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Передача юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля: сплата транспортного податку
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками транспортного податку (податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема:
► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Отже, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Норми встановлені ст. 153 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 153 Закону № 481 – 6 800 гривень (ст. 17 Закону № 481).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що всі роботодавці мають дотримуватися законодавства про працю.
Відповідно до норм Кодексу законів про працю України порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців – юридичних і фізичних осіб. Він включає три основні кроки:
• укладення трудового договору;
• оформлення наказу про прийняття на роботу;
• повідомлення до Державної податкової служби.
Для укладання трудового договору працівник має надати:
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• трудову книжку (за наявності).
• якщо необхідно для роботи, надаються документи про освіту, довідка про стан здоров’я тощо.
Трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі.
Письмова форма обов’язкова:
► якщо на цьому наполягає працівник;
► у разі організованого набора працівників;
► у разі роботи в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);
► при укладенні контракту;
► при укладенні договору з неповнолітнім;
► якщо роботодавцем є фізична особа – підприємець або фізична особа;
► для працівників релігійних організацій;
► для працівників, які проходять альтернативну службу;
► для працівників, які беруть участь у громадських роботах;
► для працівників фермерських господарств.
В інших випадках укладається усний договір. Для цього працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. В свою чергу, керівник візує заяву.
Трудовий договір може бути безстроковим, на визначений строк, на час виконання певної роботи.
Після укладення трудового договору роботодавець видає наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Після укладення трудового договору необхідно повідомити Державну податкову службу України про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
|