www.petropavl-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 24 березня 2017 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Петропавлівський район >> Новини
В рамках Програми «Музей – школі» здійснено першу зустріч з молоддю Петропавлівського району під назвою «Підлітковий патріотичний лекторій»
Версія для друку Написати листа

    У січневі дні Петропавлівським районним музеєм з метою реалізації стратегії розвитку національно – патріотичного виховання молоді та в рамках Програми «Музей – школі» здійснено першу зустріч з молоддю району під назвою «Підлітковий патріотичний лекторій». Попередньо, в електронному варіанті старшокласникам усіх освітніх закладів району було запропоновано 18 питань з цього лекторію на національно – патріотичну тематику. Першими відгукнулися учні 9-11 класів Петропавлівської ЗОШ № 1. Символічно, що вони вибрали 12-ту і 13-ту теми: «Соборність і Воля» та «29 січня – символ героїзму українського юнацтва. Розстріляний Гімн України».
    Зустріч відбулася 30 січня цього року. В залі були переважно юнаки – найбільш непосидячий контингент школярів, але під час роботи над темою вони були надзвичайно уважними, дещо настороженими і стриманими. Адже, мова йшла про, практично, їх одноліток зі студентського куреня 1-ї юнацької школи ім. Б.Хмельницького, студенти і гімназисти, які 99 років тому вчинили подвиг під Крутами на Чернігівщині. 29 січня 1918 року вони вступили в останню сутичку з ворогом – озброєними до зубів, дорослими солдатами червоної дивізії колишнього царського полковника Муравйова. Вчорашні гімназисти, які ледь могли тримати гвинтівку на плечі, не обстріляні, практично не обізнані у військовій справі, пішли на самопожертву заради України. Три дні помирали юні життя. А вояки «революційної армії» виливали на них, ще дітей, усю пролетарську ненависть: били, різали, кололи. Жменьку живих вишикували для розстрілу. В останню мить свого життя Григорій Пипський з Самбірщини почав співати : «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля…». Зранені товариші підтримали його…
    Я була вражена виразом очей слухачів: вони, ледь зволожені нежданою сльозою, неначе загорілися рішимістю й розумінням ситуації, про яку ішла мова. Думаю, не одна душа в залі загорілася любов’ю до рідного народу, до України, рішимістю в майбутньому стати на її захист.




    Н. І.Сергієнко
    Директор музею
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор