 Версія для друку
 Написати листа
Щодо ведення обліку товарів, які знаходяться у продажу
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/409480.html звернула увагу на збільшення випадків встановлення невідповідності кількості пального, яке знаходиться у місцях продажу.
Такі випадки податківці фіксують під час проведення фактичних перевірок господарських одиниць, на яких здійснюється реалізація пального.
Невідповідність встановлюється, зокрема, за результатами проведених спільно з представниками суб’єкта господарювання інвентаризацій фактичних залишків пального, яке повинно знаходитися у місці продажу відповідно до первинних документів, що підтверджують факт отримання такого пального.
Відповідальність за вказане порушення передбачена статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Просимо суб’єктів господарювання бути уважними та в обов’язковому порядку виконувати вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та забезпечувати відповідність залишків пального у місці продажу кількості отриманого на підставі первинних документів пального (з урахуванням кількості реалізованого пального). Деякі особливості заповнення додатка ПН
до податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями, заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.
У додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента:
● повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що зазначені у контракті/договорі;
● назва країни резиденції нерезидента, код країни резиденції – відповідно до Статистичної класифікації країн світу, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 30.12.2013 № 426 (із змінами), або назва вільної економічної зони;
● відмітка про наявність офшорного статусу – у разі наявності офшорного статусу відповідно до п.п. 14.1.122¹ п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України;
● код нерезидента в країні резиденції.
Слід зазаначити, що поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у випадку відсутності такої інформації поле заповнюється з прокресленням.Компенсація роботодавцем найманому працівнику вартості проїзду
до місця роботи та/або з роботи до дому: наслідки
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику ПДФО в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником ПДФО трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Норми встановлені п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) передбачені випадки, коли роботодавець зобов’язаний компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:
► у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5¹ КЗпП);
► у зв’язку з службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).
Компенсація вартості проїзду з інших обставин може здійснюватися за рішенням керівника підприємства. У цьому випадку така компенсація вважається додатковим благом найманого працівника відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається сума доходу у вигляді додаткового блага (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.
Отже, враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконанням ним трудових функцій та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику, сума такої компенсації буде оподатковуватися ПДФО на підставі п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
У 2020 році діють нові розміри
мінімального та максимального страхових внесків
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 8 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про державний бюджет України на 2020 рік» із змінами з 01 січня 2020 року встановлено новий розмір мінімальної заробітної плати у сумі 4 723,0 гривень.
Отже, з 01.01.2020 змінились і розміри мінімального страхового внеску – з 01.01.2020 він становить 1 039,06 грн та максимального страхового внеску, який з 01.01.2020 становить 1 5585,90 грн на місяць.
Слід нагадати, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі не менше мінімального страхового внеску зобов’язані сплачувати:
► страхувальники – роботодавці за своїх працівників (крім працівників, які є особами з інвалідністю);
► усі фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) за себе (незалежно від обраної ними системи оподаткування);
► фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за себе (нотаріуси, адвокати, художники тощо);
► члени фермерського господарства.
Крім того, відповідно до частини 13 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями з 2019 року єдиний внесок для найманих осіб з інвалідністю, які працюють у ФОП, у т.ч. тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обчислюється у розмірі 8,41 % до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Нарахування єдиного внеску у розмірі 8,41 % розпочинається з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки до акту огляду Медико-соціальною експертною комісією (МСЕК)) та закінчується датою припинення інвалідності на підставі рішення такої комісії.
Версія для друку
Написати листа
|