 Версія для друку
 Написати листа
У Дніпрі ліквідовано міжрегіональний конвертаційний центр з обігом 300 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Сумській області під процесуальним керівництвом Київської місцевої прокуратури № 1спільно із слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві припинили у Дніпрі діяльність потужного міжрегіонального конвертаційного центру.
На рахунки підконтрольних компаній замовники конвертації перераховували кошти нібито за придбані товари чи отримані послуги, які у подальшому знімалися готівкою та поверталися вигодонабувачам за винятком 10-12%, що слугували винагородою фігурантів.
З метою маскування злочинної діяльності фігуранти зареєстрували на території Київської, Дніпропетровської та Запорізької областей на підставних осіб 37 підконтрольних підприємств, у тому числі підприємства-нерезиденти.
Таким чином, протягом 2017-2018 років було проконвертовано 300 млн. грн.
За результатами проведенихобшуківвилучено 2,4 млн. грн. готівкою у національній та іноземній валюті, 32 печатки підприємств, у т.ч. підприємств – нерезидентів, первинні фінансово–господарські документи, чорнові записи, чекові книжки, комп’ютерну техніку, банківські картки та телефони.
Тривають слідчі дії.
За три місяці 2018 року до бюджетів надійшло 670,9 млн грн податку на нерухомість
Протягом січня-березня поточного року власники нерухомості перерахували до місцевих бюджетів 670,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Найбільша частина сплаченого податку надійшла від юридичних осіб. Так, за три місяці цього року вони сплатили 612,7 млн грн податку на нерухомість, що складає 91% від загальної суми.
З цих коштів власники об’єктів нежитлової нерухомості перерахували майже 584,9 млн грн, житлової – 27,8 млн гривень.
Фізичні особи-власники нерухомості сплатили 58,2 млн. грн., з яких 33 млн грн – за об’єкти житлової нерухомості, майже 25,2 млн грн – за об’єкти нежитлової нерухомості.
Нагадаємо, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період. Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
Загалом у 2017 році до місцевих бюджетів від юридичних та фізичних осіб надійшло понад 2,4 млрд. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, юридичні особи – власники об’єктів нежитлової нерухомості у 2017 році сплатили до бюджету майже 1,9 млрд грн цього податку, житлової –86,1 млн гривень.
Від фізичних осіб – власників об'єктів нежитлової нерухомості у минулому році надійшло понад 212,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи – власники об’єктів житлової нерухомості сплатили 232,1 млн грн такого податку.
При списанні товарно-матеріальних цінностей, які не використовувались в оподатковуваних операціях, нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (длі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, що не є об’єктом оподаткування, що звільняються від оподаткування (п. 198.5 ст. 198 ПКУ).
Слід зазначити, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником ПДВ у зв’язку із придбанням продовольчих та господарських товарів, що будуть використовуватись для поточних потреб загального використання, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).
Якщо ж товарно-матеріальні цінності не використовувались у господарській діяльності і списуються платником ПДВ, то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Податок на прибуток: особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.
Так, відповідно до пп. 141.6.1 п. 146.1 ст. 146 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» зі змінами (далі – Закон № 1057), а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону № 1057 (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).
Депозит повертається банком на розрахунковий рахунок ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування: чи виникає дохід?
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.
Згідно з п. 1.1 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 зі змінами та доповненнями вклад (депозит) – це кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають поверненню згідно із законодавством України та умовами договору.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів;
- інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Отже, сума депозиту, яка зараховується на розрахунковий рахунок ФОП, не включається до складу доходу та не відображається у Книзі обліку доходів (далі – Книга) тільки за умови, що на момент внесення на депозитний рахунок ця сума вже була відображена у Книзі.
Який розмір граничної суми готівки при розрахунках
підприємства з іншим підприємством на протязі одного дня ?
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно.
Платежі понад установлені граничні суми необхідно проводити через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Слід зазначити, що обмеження, встановлене в абзаці другому п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Версія для друку
Написати листа
|