 Версія для друку
 Написати листа
Протягом січня-березня ДФС забезпечено понад 81 млрд. грн. митних платежів
У першому кварталі поточного року ДФС перераховано до державного бюджету понад 81 млрд. грн. митних платежів. З них до загального фонду державного бюджету надійшло майже 75 млрд. грн., до спеціального фонду – 6,2 млрд. гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 17,3%, або на 11,9 млрд. грн. У 2017 році протягом січня-березня митними органами ДФС було забезпечено 69 млрд. гривень.
Зростання надходжень митних платежів порівняно з відповідним періодом минулого року фіксується й у березні 2018 року. Так, за перший місяць весни було спрямовано до державного бюджету на 23 млн. грн.. більше, ніж у березні 2017 року.
Крім того, збільшились на 3,5%, або на 933 млн. грн. фактичні надходження порівняно з лютим 2018 року.
Загалом у березні 2018 році митницями забезпечено 27,4 млрд. грн. Середньоденні надходження у березні цього року склали 1,3 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 4,8%, або на 60 млн. гривень.
До уваги усіх фінансових установ та платників податків!
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332466.html повідомила наступне.
Для платників податків ДФС запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.
30.03.2018 ДФС підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.
Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами «Електронного кабінету»:
¨ фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;
¨ платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.
Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронні сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».
Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків, визначені Податковим кодексом України
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п.94.2 ст.94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
¨ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
¨ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
¨ платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
¨ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
¨ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
¨ платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
¨ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
¨ платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Податкова накладна складена помилково і відображена у декларації: дії платника ПДВ
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якою, зокрема, визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника ПДВ на оплату товарів/послуг або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ не належать до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.
Заповнення і подання податкової звітності з ПДВ здійснюються відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 зі змінами (далі — Порядок №21)), згідно з п.6 розділу III якого дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника ПДВ.
Отже, якщо операція не була здійснена платником, то сума ПДВ, зазначена у ПН, складеній без факту здійснення господарської операції та зареєстрованій у ЄРПН, не підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ у складі податкового кредиту. У разі, якщо платником ПДВ було включено таку ПН до податкової декларації, то відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ такий платник повинен:
- подати нову декларацію з виправленими показниками з позначкою «Звітна нова» за такий самий звітний період, якщо не минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку;
- або надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання такого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ), якщо минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.8 розділу VI Порядку №21).
Юридичною особою – «єдинником» ІІІ групи отримано грант: коли виникає дохід?
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходом юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.2 п.292.1 ст.292 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п.4 п.292.11 ст.292 ПКУ).
Отже, у разі отримання юридичною особою – платником єдиного податку ІІІ групи суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм), така сума коштів не включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи. Якщо сума коштів у вигляді гранту, одержана юридичною особою – платником єдиного податку ІІІ групи з інших джерел, то така сума включається до доходу такого платника єдиного податку.
Чи сплачує ЄСВ адвокат, який здійснює незалежну професійну діяльність і одночасно працює за трудовим договором?
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ст.1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076)).
Пунктом 3 ст.4 Закону №5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.
Інформація про найменування і місце знаходження організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечується радою адвокатів України.
Тобто, обов’язок стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виникає у адвоката, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис про здійснення адвокатської діяльності індивідуально.
Платниками ЄСВ відповідно до п.5 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняє» (далі – Закон №2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Базою нарахування ЄСВ для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, така особа зобов’язана визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до Закону №2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники ЄСВ.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками, не звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони зареєстровані як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Версія для друку
Написати листа
|