 Версія для друку
 Написати листа
За три доби роботи «гарячої лінії» щодо цінової інформації на транспортні засоби оброблено 871 дзвінок
За три доби роботи багатоканальної телефонної «гарячої лінії» щодо цінової інформації на транспортні засоби оброблено 871 дзвінок. Нагадаємо, що консультація надається щодо автомобілів, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
У перший день надано 52 відповіді, у другий – 487, сьогодні, за оперативними даними, – вже 332.
Сall-центр працює щоденно з 9.00 до 21.00 синхронно з відділами митного оформлення митниць ДФС.
22 лютого 2019 року спливає термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. Після цього часу власники таких автівок будуть сплачувати акцизний податок за повною ставкою.
Порядок бюджетного відшкодування ПДВ, якщо після закінчення процедури оскарження, рішення прийнято на користь платника ПДВ
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 200.10 ст. 200 ПКУ визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – податкова декларація), а у разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника ПДВ у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
► за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
► з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників ПДВ, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
Пунктом 200.14 ст. 200 ПКУ визначено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
► у разі перевищення заявленої платником ПДВ суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
► у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
При цьому, п. 200.15 ст. 200 ПКУ передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, платник ПДВ розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ. У разі неузгодження контролюючим органом суми ПДВ, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування ПДВ в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Отже, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПДВ.
Заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку, який
реалізує пальне: порядок заповнення
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що підпунктом 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку (далі –податок) визначено, зокрема особу, яка реалізує пальне.
Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 із змінами (далі – Порядок № 113), встановлено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.
Відповідно до п. 13 Порядку № 113 виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема у разі, якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації (далі – Заява) у разі припинення діяльності з реалізації пального. Така заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників.
Тобто форма заяви про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального тотожна формі заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218.
При цьому при заповненні Заяви у графі 2 «Дія» ставиться позначка «Анулювання реєстрації», а графа 5 «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального» не заповнюється.
Особливості оприбуткування готівкових коштів
суб’єктом господарювання, який має відокремлений підрозділ
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить наступне.
Нормами п.п. 2 п. 58 розділу VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), зазначено, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.
Установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України (п. 12 розділу ІІ Положення № 148).
Відповідно до п. 40 розділу IV Положення № 148 підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.
Порушили законодавство про працю – відповідальності не уникнути
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
● вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.
Версія для друку
Написати листа
|