www.petropavl-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Петропавлівський район >> Податкова
У 2018 році місцеві податки і збори поповнили бюджет Дніпропетровської області на 17,6 мільярдів гривень
Версія для друку Написати листа
У 2018 році місцеві податки і збори поповнили бюджет Дніпропетровської області на 17,6 мільярдів гривень

    «За дев’ять місяців 2018 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 17,61 млрд грн податків і зборів. Це на 2,85 млрд грн більше порівняно з минулорічним періодом», - повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
    За її словами більше половини надходжень в місцеві бюджети регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума складає 10,22 млрд гривень.
    Також, суттєво наповнила бюджетні кошики місцевих громад Дніпропетровської області і плата за землю - 2,78 млрд гривень.
    Крім цього, впродовж трьох кварталів поточного року спрощенці області перерахували до бюджетів місцевих громад майже 1,6 млрд грн єдиного податку, а надходження податку на прибуток від юридичних осіб Дніпропетровщини перевищили 1,38 млрд гривень.

    Внесено зміни до Порядку надання ДФС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити НАЗК

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 31 серпня 2018 року № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 31 серпня 2018 року № 1897 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.09.2018 за № 101/32553) (далі – Наказ № 727) затверджено Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Зміни), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2016 року № 911, рішенням НАЗК від 28 жовтня 2016 року № 101 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.2016 за № 1677/29807).
    Зміни внесено відповідно до статей 8 та 12 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про захист персональних даних», пункту 6 Плану заходів з впровадження системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій та модернізації програмно-апаратного комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 787-р.
    Так, згідно внесених змін інформаційна взаємодія між ДФС України та НАЗК здійснюється на центральному рівні в електронній формі телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації шляхом:
    ■ автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків;
    ■ подання уповноваженими особами НАЗК запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
    Змінами визначено, що на запит НАЗК інформація від ДФС України може містити, зокрема, такі відомості: суму доходу, нарахованого фізичній особі податковим агентом, у розрізі ознак доходу та звітних періодів (починаючи з 2015 року) та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою; розмір утриманого податку на доходи фізичних осіб.
    Змінами також передбачається надання інформації щодо загальної суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, у розрізі років (починаючи з 1998 року).
    Наказ № 727 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2018 № 79.

    Розмір ЄСВ за цивільно-правововими договорами

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
    Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
    Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
    У разi якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄСВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄСВ.
    При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
    Отже, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотки.

    Витрати по роялті на користь інститутів спільного інвестування: врахування у платника податку на прибуток підприємств

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що положеннями Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: пунктами 142.1 та 142.3 ст. 142 ПКУ, пунктами 38 і 41 підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ визначені підприємства та організації, прибуток яких звільняється від оподаткування.
    Підпунктом «б» пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено випадки, коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
    Відповідно до пп. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
    Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами, зазначених суб’єктів визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080).
    Відповідно до пп. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 5080 ІСІ – це корпоративний або пайовий фонд.
    Коштами ІСІ є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
    Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування ( пп. 13 частини І ст. 1 Закону № 5080).
    Активами ІСІ є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (пп. 1 частини І ст. 1 Закону № 5080).
    Майновими правами інтелектуальної власності є право використання об’єкта права інтелектуальної власності (частина 1 ст. 424 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями).
    Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
    Підпунктом 141.6.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено особливості оподаткування ІСІ, які полягають у тому, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
    Разом з цим слід зазначити, що ІСІ є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому ПКУ передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників ІСІ або доходів, нарахованих за активами ІСІ, та доходів, отриманих від діяльності ІСІ, зокрема, у вигляді роялті, а не звільнення ІСІ, як платника полдатку на прибуток підприємств.
    Отже, у разі нарахування юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств витрат по роялті на користь ІСІ, у такого планика відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
    Більш детальніше це питання розглянуто у листі Міністерства фінансів України від 11.10.2018 № 11210-09-5/26481 «Щодо витрат по нарахуванню роялті», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73040.html (http://sfs.gov.ua/data/normativ/000/002/73040/1338.pdf)


    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор