www.petropavl-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 2 грудня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Петропавлівський район >> Податкова
Контроль за обігом готівки: виторги через РРО зростають
Версія для друку Написати листа

Контроль за обігом готівки: виторги через РРО зростають

Державна податкова служба України за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) провела аналіз виторгів, проведених через РРО.
Завдяки сумлінності суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, а також постійному дієвому контролю ДПС за дотриманням чинних норм порядку проведення розрахунків, кількість зареєстрованих РРО, що використовується суб’єктами господарювання, та сума проведених розрахунків, проведених через РРО, постійно зростає.
Так, станом на 01.10.2020 відповідно до баз даних ДПС в Україні зареєстровано 312,5 тис. РРО. Це на 17 тис., або на 5 % більше, ніж станом на 01.10.2019. Загальна сума продажу, проведеного через РРО за 9 місяців 2020 року, також зросла та досягла 885,1 млрд грн(за відповідний період 2019 року – 867,7 млрд гривень).
ДПС здійснює постійний аналіз даних про виторги суб’єктів господарювання. Так, відповідно до інформації, що надходила від РРО у червні – серпні 2020 року, та за результатами окремого аналізу встановлено близько 3,8 % господарських об’єктів, через які здійснюється продаж підакцизних товарів, та у яких середньомісячний виторг складає менше 5,0 тис. грн. Інформація щодо низьких виторгів за наявності обов’язкових мінімальних витрат (заробітна плата, орендна плата, поточні витрати, тощо) може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реального обсягу розрахункових операцій. Водночас, станом на 01.10.2020 кількість ризикових об’єктів в Україні зменшилась на 24 % порівняно з результатами 2019 року.
ДПС наголошує на обов’язковості та повноті реєстрації всіх розрахункових операцій, які здійснюють суб’єкти господарювання у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу.
Наявність ризиків у повноті проведення розрахунків через РРО може стати підставою для фактичної перевірки контролюючого органу.

Трудові відносини: ФОП має право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівники – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін.
Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, роботою за сумісництвом є виконання працівником основної роботи, а також іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. ФОП, зареєстрована у встановленому законом порядку, має право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців. Основним місцем роботи ФОП є підприємство (установа), в якій знаходиться трудова книжка даного працівника.

Закон України № 466: податкові консультації за новими правилами

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, змінами:
- визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);
- надано право податковим органам надавати ІПК в електронній формі;
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.

Платникам ПДВ про перерахунок суми «овердрафту»

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569), складовою формули, що визначає суму ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник SОвердрафт – сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником ПДВ – сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 13 Порядку № 569 встановлено, що ДПС автоматично обчислює суму ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Показник SОвердрафт підлягає автоматичному перерахунку щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням показника середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Неприбуткові організації разом із Звітом подають фінансову звітність

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фінансова звітність, яка складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 1).
Норми НП(С)БО 1 застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі – юрособи) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розділу І НП(С)БО 1).
Згідно з п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (форми №№ 1 – 5).
Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності» зі змінами та доповненнями.
Пунктом 2 розділу ІІ НП(С)БО 1 передбачено, що для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону № 996, непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 25).
Відповідно до ст. 2 Закону № 996 підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Норми НП(С)БО 25 застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п. 2 розділу 1 НП(С)БО 25), зокрема:
1) для складання Фінансового звіту малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м):
◄ малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996 (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
◄ представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс):
◄ мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
◄ підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
◄ непідприємницькими товариствами.
Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 101), яким визначено, що фінансова звітність в державному секторі складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності (п. 1 розділу IV НП(С)БО 101) (форми №№ 1-дс – 5-дс).
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс) складаються за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 зі змінами та доповненнями.
Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Формою Звіту, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами, передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Звіту.
У Звіті передбачено відображення поданих до Звіту форм фінансової звітності:
► Баланс (звіт про фінансовий стан);
► Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
► Звіт про рух грошових коштів;
► Звіт про власний капітал;
► Примітки до річної фінансової звітності;
► Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
► Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).
Враховуючи вищезазначене, неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5).
Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом зі Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності»).
Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.

Громадяни для звірки даних щодо плати за землю мають право звернутись до органів ДПС

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома громадян, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
► права на користування пільгою зі сплати земельного податку з урахуванням положень підпунктів 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
► розміру ставки земельного податку;
► нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Нагадуємо, що земельний податок за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Витрати на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя: скористатись податковою знижкою можна по 31 грудня 2020 року

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року.
Норми встановлені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ, п.п. 166.3.5 якого встановлено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму фактично здійснених ним протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково відображається вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Статтею 981 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено форму договору страхування. Договір укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
У зазначених документах обов’язково необхідно відобразити суму сплачених страхових та пенсійних внесків, дату сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Кошти, які після оподаткування переведені з рахунку юрособи – «єдинника» третьої групи на рахунок того ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292. 14 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи – юридичні особи датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства.
Враховуючи вищевикладене, кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи на рахунок того ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровської області

Впродовж січня – вересня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 282 письмових звернення громадян. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 322.
Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 14, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Пріоритетним напрямом роботи податкової служби області є створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань», - підкреслила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор